Клостридії (токсини A/B)
Тест система для виявлення клостридій.
Якісне визначення глутаматдегідрогенази (ГлДГ) та токсинів A/B з Clostridioides difficile у фекаліях собак, кішок, коней та свиней.
Clostridioides difficile є грампозитивною анаеробною спороутворюючою бактерією. Вкликає діарею у різних видів. Дослідження підтверджують наявність C. difficile у їжі для тварин. Таклж слід мати на увазі – зоонозний потенціал для людини (діарея, коліт). Крім того, є дані щодо перенесення між собакою/кішкою та людиною.
Найбільш важливими факторами вірулентності для розвитку інфекції C. difficile (клостридіоз) є ентеротоксин A (TcdA) та цитотоксин B (TcdB).
Собака / кішка:
C. difficile виявляється у фекаліях здорових молодих та дорослих тварин, а також у тварин із діареєю (одиночні тварини, нозокоміальні інфекції у лікарнях та притулках для тварин). Кореляція C. difficile з діареєю не доведена, але зразки фекалій показали значно вищий рівень TcdA (підвищена секреція рідини у просвіт кишковика).
Свиня:
Найбільш виразне захворювання визначається у поросят віком від 1-7 днів є клостридіоз (смертність до 16%). Поширеність знижується з віком. Фекально-оральна колонізація C. difficile відбувається у ендемічних районах на 100% протягом 48 годин, лактогенно через свиноматку (близько 25%) або аерогенно через навколишнє середовище. Клінічні симптоми (жовто-водяниста діарея, а також запор) спостерігаються не завжди. Факторами ризику розвитку гострого клостридіозу є вік, провокаційна доза, а також супутні токсини та прийом антибіотиків. Наслідками цього є уповільнене зростання, зменшення вага.
Діагностика
Діагностика гострої гострого клостридіозу може бути утруднена через ендемічний характер C. difficile. Завдяки двоетапній діагностиці: ГлДГ (глутаматдегідрогенази) та токсинів A/B зараз це стало можливим. Детекція ГлДГ дуже чутлива у порівнянні з м/б (Золотий Стандарт Детекції), тому може використовуватися у якості так званого «тесту виключення». З іншого боку, детекція наявності токсинів A/B вважається високоспецифічним методом детекції (але менш чутливим) у порівнянні з м/б. Таким чином, у якості підтверджуючого тесту використовується – подвійний тест .
У поєднанні з анамнезом та клінічними даними, FASTest® C. diff 2T підходить у якості діагностичного тесту «на місці», для виключення або підтвердження C. difficile.
Зазвичай при діареї рекомендується проводити диференційну діагностику за допомогою тест систем:
FASTest® C. perfringens (серозно-катаральний ентерит [тип A] або некротичний ентерит [тип C]);
FASTest® CRYPTO-GIARDIA Strip;
FASTest® CRYPTO-ROTA D2T;
FASTest® CRP canine
Тест-набір FASTest® C. diff 2T містить:
- Пробірка R з 2 тест-смужками з моноклональними антитілами (10 шт)
- Пробірка P, 1,0 мл буферного розчинника у кожній (10 шт)
- Піпетки (10 шт)
- Інструкція
МАТЕРІАЛ ЗРАЗКА
Через зазвичай неоднорідне або купчасте розподілення антигенів у калі, матеріал зразка повинен бути добре гомогенізований (шпателем, ВОРТЕКСОМ).
Необхідна кількість калу для проведення тесту описана у розділі “Підготовка зразків”. Використовуйте ложку або піпетку, що додається.
Неохолоджений (15-25 °C) зразок повинен тестуватися якомога швидше! При температурі 2-8 °C зразок можна зберігати до 2 днів, довгостроково при температурі нижче -20 °C.
Пам’ятайте під час застосування, матеріал зразка, а також всі використані компоненти тест-системи повинні мати кімнатну температуру.
Ендогенні та екзогенні домішки в зразку (наприклад: протеази, компоненти слизової оболонки, кров, а також в’язкість, значення рН, трава та котяча підсипка) можуть викликати інтерференцію (матричні ефекти), яка може вплинути на тестування. Це може призвести до погіршення латерального руху / або неспецифічній реакцій на тестової та контрольної ліній.
ПІДГОТОВКА ЗРАЗКІВ
a. Відкрийте пробірку P з буферним розчинником.
б. Гомогенізуйте зразок калу (аплікатором чи Вортексом) та рівномірно перемішайте необхідний об’єм зразка з буферним розчинником (мал. 1: кал щільної консистенції: 75 мг [½ мірної ложки] або рідкі калові маси: 3 краплі за допомогою піпетки = 75 мкл).
в. Щільно закрийте пробірку Р. Обережно обертайте зразок калу, щоб суміш стала максимально однорідною (мал. 2). Відстоювання не потрібне. Негайно приступайте до процедури тестування.
ПРОЦЕДУРА ТЕСТУВАННЯ
1. Вийміть пробірку R з набору незадовго до використання.
2. Відкрийте пробірку R, вийміть червоний вологопоглинаючий диск (мал. 3) та внесіть у вертикальному положенні суміш зразка з буфером, в R (мал. 4).
3. Повертайте кришку пробірки R, поки не почуєте подвійне клацання (мал.5). SBM P потрапить в R. Для забезпечення належного латерального руху рівень рідини не повинен перевищувати білу накладку на тест-смужках (мал.6).
4. Встановіть пробірку R на горизонтальну поверхню для інкубації.
ЧИТАННЯ РЕЗУЛЬТАТУ ТЕСТУ
Результат тесту читайте рівно через 15 хвилин.
Позитивні результати тесту можуть спостерігатися раніше, залежно від концентрації антигену в зразку.
ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ ТЕСТУ (мал.7+8)
Одна (ГлДГ) або дві (Toxin A/B) червоні ТЕСТОВІ лінії будь-якої інтенсивності (від дуже слабкої до дуже інтенсивної) та синя КОНТРОЛЬНА лінія.
НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ ТЕСТУ (мал.9)
З’являється лише синя КОНТРОЛЬНА лінія. Ця лінія, незалежно від її інтенсивності, вказує на те, що тест виконано правильно.
НЕДІЙСНИЙ РЕЗУЛЬТАТ ТЕСТУВАННЯ
Контрольну лінію не видно. Тест слід повторити, використовуючи нову пробірку P та R.
Інтерпретація тесту
– ГлДГпозитивний та позитивний на токсин А та/або токсин В. З високою ймовірністю має місце гостре інфікування токсигенним C. difficile.
– ГлДГнегативний, токсин А та токсин В негативний. Гостра інфекція токсигенним C. difficile не розвивається.
– Тестова лінія може змінюватися як за інтенсивністю (певна кореляція з концентрації токсину або ГлДГ у зразку), так і за часом появи.
– Позитивні результати тесту можуть спостерігатися до закінчення інкубаційного періоду. Після закінчення інкубаційного періоду Тестова лінія не інтерпретується.
– Незважаючи на високу негативну прогностичну цінність ГлДГ-тесту, інфекцію C. difficile не можна повністю виключити. У разі клінічної підозри на інфекцію (наростаюча інтенсивність діареї) рекомендується повторний тест через 12-24 години.
– Негативний результат ГлДГ тесту та позитивний результат тесту на токсини А/В у твердих фекаліях повинен розглядатися як критичний та оцінюватися у зв’язку з анамнезом та клінікою (C. difficile насправді викликає діарею!).
– Можливі перехресні реакції з E. histolytica (токсин А негатив, токсин В слабко позитив).
