ДНКаза I — високоефективна ендонуклеаза, призначена для неспецифічного розщеплення ДНК з утворенням ди-, три- та олігонуклеотидів із 5′-фосфорильованими та 3′-гідроксильованими кінцями. Фермент широко використовується у молекулярній біології, біотехнології, генетичних дослідженнях та лабораторній діагностиці для контрольованої деградації нуклеїнових кислот.

ДНКаза I для молекулярної біології ефективно діє на одноланцюгові та дволанцюгові молекули ДНК, а також на хроматин та РНК. Завдяки високій активності фермент використовується для видалення залишкової ДНК під час екстракції РНК, очищення біологічних зразків, підготовки матеріалу для секвенування, проведення ферментативних реакцій та дослідження структури нуклеїнових кислот.

Фермент отримують із бичачої підшлункової залози. ДНКаза I характеризується стабільною активністю та високою ефективністю деградації ДНК у стандартних лабораторних умовах. Одна одиниця ферменту повністю розкладає 1 мкг плазмідної ДНК протягом 10 хвилин при температурі 37°С.

ДНКаза I ліофілізована постачається у формі сухого порошку, що забезпечує стабільність ферменту під час тривалого зберігання та транспортування. Продукт призначений виключно для дослідницьких цілей та використовується у наукових, медичних, ветеринарних і біотехнологічних лабораторіях.

Фермент інактивується нагріванням до 65°С у присутності EGTA або EDTA, що дозволяє легко контролювати реакцію деградації нуклеїнових кислот. Активність ферменту значно знижується у присутності хелаторів металів, детергентів та відновників.

Основні переваги

• ефективне розщеплення ДНК;
• висока ферментативна активність;
• придатність для роботи з одно- та дволанцюговою ДНК;
• підходить для видалення ДНК при екстракції РНК;
• стабільність у ліофілізованій формі;
• висока чистота ферменту;
• сумісність із молекулярно-біологічними методами;
• оптимальна для наукових досліджень.

Застосування

ДНКаза I використовується для:

• деградації ДНК;
• видалення залишкової ДНК при екстракції РНК;
• молекулярно-біологічних досліджень;
• підготовки зразків для секвенування;
• аналізу структури нуклеїнових кислот;
• роботи з хроматином;
• лабораторних ферментативних реакцій;
• генетичних досліджень.

Умови оцінки активності

Активність ферменту визначається у реакційній суміші:

• 40 мМ Tris-HCl (рН 8,0);
• 10 мМ MgSO₄;
• 1 мМ CaCl₂;
• 1 мкг ДНК pUC19.

Одна одиниця ферменту повністю розкладає 1 мкг плазмідної ДНК за 10 хвилин при 37°С.

Інгібування та інактивація

Інгібітори ферменту:

• хелатори металів;
• іони перехідних металів;
• ДСН (SDS);
• DTT;
• бета-меркаптоетанол;
• висока іонна сила понад 50–100 мМ.

Інактивація відбувається при нагріванні до 65°С протягом 10 хвилин у присутності EGTA або EDTA.

Умови зберігання

Зберігати при температурі -20°С.

Термін придатності

2 роки за умови дотримання правил зберігання.